Ніщо не минає. Усе залишається в серці.

* * *

Вагою лягає і крилами тихо росте.

Вагони летять уночі. Наближаються смерті.

Позбуті любові вбрання розстібають просте.

Не бійся, жебраче. Не вцуплять у тебе й копійки

Твоїх накопичених, чесних, іржавих скарбів.

Ні тертої двійки. Ні сорому втечі від бійки.

Ні змійки-стежини, де ти свій талан загубив.

Простити проси на кінець не в порожнього неба -

В вагітного серця, що рве із напружених жил.

Твій злочин - не те, що зробив, як робити не треба.

А те, що ти власне єдине життя не прожив.

ИВАН ЮТИН