top of page
* * *
І соромно, і гірко, й безпорадно.
Я кровать тут придбав собі нову.
А там дитина, людяна й порядна,
Навік ляга в незкошену траву.
Там кров нова на кров давнішню ллється
В цю саме мить, як я кручу гвинта.
Зелена мавпа лається й сміється.
До вуст коханих хиляться вуста.
Там матір руки зламані гойдає,
щоб було чим могилку оправлять.
Там за горбом степів блакитні далі.
Волошки в небо дивляться й мовчать.
bottom of page