Музика: Маті Каспі
Вірші: Егуд Манор
(Переклад з гебрайської Йвана Лисенка)
Дні Біньяміни
Де подівся хлопець, що співав пісень зіркам,
Сповідав солодких таємниць волошкам,
Рахував веснянки й засинав на піску?
Що з ним сталось раптом, зник у далечінь яку?
Я хочу повернутися
до найгарнішіх днів моїх -
босоногих днів моїх у Біньяміні, так...
Я пам`ятаю: вільно час тече,
неквапний Сонця рух,
люди кажуть "Добрий день",
і друг насправді друг.
"Завтра піде перший дощ, на Місяць подивись!"
"Чи вродив у пана цього року виноград?"
"Ввечері заходьте, маю джема з полуниць.
Та вбирайтесь тепло, бо вночі пробира."
Я хочу повернутися
до найгарнішіх днів моїх -
босоногих днів моїх у Біньяміні, так...
Я пам`ятаю: вільно час тече,
неквапний Сонця рух,
люди кажуть "Добрий день",
і друг насправді друг.
Аж тепер, чи день, чи ніч, добре мені, зле -
Ані миті сісти й поміркувати нема.
Я втрачаю глузд, не пам`ятаю себе,
І весь час іду кудись, шукаю - дарма...
Я хочу повернутися
до найгарнішіх днів моїх -
босоногих днів моїх у Біньяміні, так...
Я пам`ятаю: вільно час тече,
неквапний Сонця рух,
люди кажуть "Добрий день",
і друг насправді друг.
Де той хлопець, що на теплому піску заснув -
той, що прокинувся, і зник, немов не був?..